
Незвичайна мелодія цього вірша, цього волання душі, зненацька наповнює храм: “…яко скорблю” — і всі розуміють вихідний пункт Посту: таємничу суміш розлуки і надії, пітьми і світла. Все приготування тепер завершене. Я стою перед Богом, перед славою і красою Його Царства. І я свідомий своєї приналежності до цього Царства, розумію, що у мене немає іншого дому, іншої радості, іншої мети; і я усвідомлюю також, що мене вигнано з цього Царства у пітьму і смуток гріха, “… я скорблю”! Врешті-решт я усвідомлюю, що-тільки Бог може зарадити моїй скорботі, тільки Він може визбавити і спасти мою душу. Покаяння — це передусім і найбільше — відчайдушне благання цього Божественного порятунку. Прокимен повторюється п`ять разів. І ось Піст уже настав!
По завершенні вечірньої до вірян зі словами пастирських настанов, почергово, звернулися настоятель Парафії протоієрей Василій Біляк.
Священнослужителі закликали прихожан вибачити всіх тих, які образили, скривдили, або провинились супроти них. Також духовенство нагадало, що Великий піст – це час покаяння і молитви, коли кожен повинен випросити у Господа прощення і гідно причаститися Святих Христових Таїн.
Після проповіді відбувся чин прощення під час якого віряни підійшли спершу до священників, прохаючи прощення, а потім попросили прощення одне в одного.
Таким чином Свята Церква закликає усіх розпочати Великий піст з покаяння та прощення всіх образ. За традицією, під час цього чину звершуються піснеспіви: «Покаяния отверзи ми двери», «На реках Вавилонских», а також стихири Пасхи. Спів останніх нагадує віруючим, що подвиг посту має приготувати християнина гідно зустріти Воскресіння Христове.