
Ранкову Літургію в храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці звершив протоієрей Віктор Губицький у співслужінні ієрея Іоанна Лабатія.
Після богослужіння було звершено водосвятний молебень.
Перед початком посту Церква нагадує нам про вигнання Адама і Єви з раю за гріхопадіння. Втрата ними безневинного блаженного стану гідна сліз і покаяння. Горе, в яке скинуло людство пристрасть себелюбства і гордості є нагадуванням того, наскільки є важливими в справі благочестя і спасіння піст та інші справи самопожертви, і якими є небезпечні плотські гріховні задоволення.
Пізню Літургію в храмі на честь Трьох святителів, звершив настоятель храму протоієрей Василій Біляк у співслужінні протоієрея Василія Вовчка.
На літургії в недільний день Сиропусної седмиці словами Євангелія Церква благовіствує нам про те, що потрібно нам для отримання від Бога прощення гріхів під час посту, і як потрібно постити. Вона повчає нас, що для отримання від Бога прощення наших гріхів нам самим потрібно спочатку пробачити ближніх, які згрішили проти нас. Господь говорить в Євангелії: «бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний» (Мф. 6, 14).
Після читання Євангелія, за кожною Літургією, до прихожан зі словами проповіді звернувся протоієрей Миколай Гичко.
За богослужінням була піднесена молитва за мир та спокій в Україні.
По завершенні Літургії було звершено просительний молебень.
Також, в цей день, були піднесені молитви перед початком Святої Чотиридесятниці і кожен з вірян отримав благословення на Великий Піст.
Істинний піст полягає в нелицемірному і щирому дотриманні церковних правил посту не перед очима ближніх, а перед очима Бога Серцезнавця, не тільки в тому, щоб не їсти заборонену їжу, а й в духовному вдосконаленні своєї особистості, очищенні своєї душі від усякого гріха, і наближенні її до Господа. Піст, за словами Євангелія є найбільш зручним часом для здобування духовних скарбів. Він вчить нас стриманості. В піст ми привчаємося стримуватися від примхи плоті, яка завжди прагне бути головною над духом, пригнічує всі духовні прагнення. Як писав святитель Лука Кримський (Войно-Ясенецький): «Плоть не веде нас до добра, вона є джерелом більшості гріхів і спокус. В догоджанні плоті – сущність більшості гріхів. І якщо осмисливши це, ми змушуємо нашу плоть постити, якщо позбавляємо її смачних чисельних страв, примушуємо задовольнятися найменшим, то цим ми отримуємо перемогу над нею, усуваємо те, що заважало нам жити духовним життям, даємо свободу духові, окриляємо його в його прагненні до всього святого, небесного, піднесеного».