30 ЧЕРВНЯ — ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ МУЧЕНИКІВ МАНУЇЛА, САВЕЛА ТА ІСМАЇЛА
Святитель Михаїл, за Іоакимівським літописом, походить із Сирії. У 989 році він разом з іншими священнослужителями прибув з Корсуня до святого рівноапостольного князя Володимира, який близько року тому прийняв Хрещення.
Михаїл ревно поширював християнство; відвідуючи великі країни, він кидав там зерна віри Христової. Митрополиту приписують зведення Золотоверхого Михайлівського монастиря в Києві. Святитель скрізь, де тільки міг, будував церкви, ставив священиків і дияконів, скидав ідолів. У Ростові він заснував першу дерев’яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці й призначив там єпископом Феодора Грека.
Святий Михаїл відійшов до Господа у Києві. Мощі його спочивають у Великій Печерській церкві – Свято-Успенському соборі. Напис біля раки його говорить, що святитель цей помер 992 року, похований у Десятинній церкві; за печерського ігумена Феоктиста мощі його перенесені в Антонієву печеру; 1730 року останки святого перенесли до Великої церкви (Печерської).
Михаїл вважається першим Київським митрополитом. Деякі літописи його називають другим, а першим – грека Леонтія чи Леова. У Новгородському ж літописі записи стосовно митрополитів починаються з Феопемпта (1037 р.). Святитель Михаїл був мудрим і тихим, хоча й строгим ієрархом. Руська Церква зберегла пам’ять про заслуги первосвятителя: у синодиках новгородського і київського Софійських соборів він по праву йменується первоначальником.
Читайте також
