30 ЧЕРВНЯ — ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ МУЧЕНИКІВ МАНУЇЛА, САВЕЛА ТА ІСМАЇЛА
Святий Стефан – один з семи дияконів – був сповнений Духа Святого і віри Христової.
Серед перших християн були євреї палестинські і євреї еллінські. Євреї еллінські стали сперечатись з палестинськими євреями про те, що ніби вдови євреїв еллінських отримували менші пожертви, ніж вдови палестинських євреїв. Апостоли запропонували обрати сім дияконів для справедливого розподілу матеріальної допомоги бідним віруючим вдовам. Народ сам обрав собі дияконів з-поміж мужів “доброї слави”. Імена цих дияконів: Прохорон, Никанор, Тимон, Пармен, Пилип, Миколай і Стефан. Стефан був призначений старшим над дияконами і тому називався архідияконом. Обраних дияконів поставили перед Апостолами, а ті, помолившись, поклали на них руки.
Стефан, повний віри і сили Божої, творив благодатні чудеса. Будучи сповненим Духа Святого, святий Стефан з великим піднесенням проповідував християнське вчення і перемагав іудейських законовчителів в суперечках. За це іудеї обмовили Стефана, ніби він проголошував хули на Бога і на Мойсея. Знайшовши неправдивих свідків, передали його на суд. Коли вели Стефана на судилище, то всі з великим подивом спостерігали, що обличчя його сяяло, як обличчя Ангела. На судилищі Святий виступив зі своїм повчанням і розказав, як батьки іудеїв вбивали пророків, котрі пророкували Месію, як вони умертвили Ісуса Христа. Слухаючи ці правдиві слова, члени судилища скреготали зубами. В ті тяжкі хвилини Господь укріпив Свого сповідника радісним видінням і Стефан вигукнув: “Ось я бачу Небеса відкриті і Сина Людського, що сидить праворуч Бога Отця.” Почувши такі слова, іудеї і первосвященики закривали свої вуха. Вони вивели Стефана за міські ворота і побили камінням як богохульника. Фальшиві свідки, згідно діючого закону, першими повинні були кинути камені у святого. Для більшої зручності вони зняли свої одежі і поклали біля ніг юнака Савла, який схвалював це гріховне побиття.
Святий мученик серед своїх страждань молився: “Господи, Ісусе Христе, прийми дух мій. Господи, не запам’ятай їм гріха цього!” – і віддав свою чисту душу Богу.
Юнака Савла, очевидця мученицької смерті святого Стефана, пізніше чудесним способом просвітив Христос, і той увірував, ставши апостолом Павлом.
Недалеко стояла Мати Божа зі святим Іваном Богословом і ревно молилась за мученика. Тіло Стефана вороги залишили на поталу диким звірям. Але єврейський учитель Гамалиїл зі своїм сином Авівом взяли святе тіло і поховали в своєму саду. Після цього Гамалиїл з сином увірували в Христа і прийняли святе Хрещення.
Святий Стефан був непохитним християнином і перший постраждав за віру в Христа, тому Церква величає його Первомучеником. Він прийняв мученицьку кончину у 30 років. За словами Астарія, він був “початком мучеників, вчителем страждань за Христа, основою доброго сповіданія, бо перед Стефаном ніхто не пролляв крові за Євангеліє” (Житіє святого).
Пам’ять святого Первомученика і архідиякона Стефана Церква відзначає на третій день Різдва Христового – 9 січня.
Читайте також
