РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ НА КВІТЕНЬ
Святий апостол і євангеліст Матфей, іменований також Левієм, апостол з дванадцяти, брат апостола Якова Алфеєва був митарем – збирачем податків для Риму, – євреї перебували під владою Римської імперії.
Він жив у галилейському місті Капернаумі. Матфей, почувши голос Іісуса Христа: «Іди за Мною», залишив свою посаду і пішов за Спасителем. Христос і Його учні не відкинули запрошення Матфея та відвідали його дім, де розділили трапезу з друзями та знайомими митаря – такими ж, як і господар, митарями і грішниками.
Ця подія надзвичайно обурила фарисеїв та книжників. Матфей, усвідомивши свої гріхи, відшкодував вчетверо тим, кого перш оббирав, роздав решту свого майна убогим і разом з іншими апостолами пішов за Христом.
Святий Матфей слухав настанови Божественного Учителя, бачив безліч Його чудес, ходив разом з дванадцятьма апостолами до «загиблих овець дому Ізраїлевого», був свідком страждань, смерті і Воскресіння Спасителя і славного Його Вознесіння на небо.
Прийнявши благодатні дари Духа Святого, Який зійшов на апостолів у день П’ятдесятниці, апостол Матфей спочатку 8 років проповідував в Палестині. Перед відходом на проповідь у далекі країни, на прохання іудеїв в Єрусалимі, святий апостол Матфей відобразив в Євангелії земне життя Спасителя світу – Богочоловіка Іісуса Христа і Його Вчення.
Серед книг Нового Завіту Євангеліє від Матфея стоїть першим. Місцем написання Євангелія називають Палестину. Євангеліє написане святим Матфеєм в 42-му році на тодішній єврейській мові і перекладене на грецьку. Його Євангеліє є яскравим доказом того, що Іісус Христос – справжній Месія, провіщеним пророками, і іншого не буде.
Святий апостол Матфей обійшов з благовістям Сирію, Мідію, Персію, Парфію, закінчивши свої проповідницькі труди в Ефіопії мученицькою смертю. Святий апостол Матфей своєю проповіддю тут навернув декількох ідолопоклонників до віри в Христа, заснував Церкву і побудував храм в місті Мирмени та поставив там єпископом свого супутника на ім’я Платон.
Коли святий апостол ніс жезл до храму, то зустрів на шляху дружину і сина правителя цієї країни Фулвіана, які були одержимі нечистим духом. Святий апостол іменем Іісуса Христа зцілив їх. Це чудо навернуло до господа ще багато язичників. Але володар не хотів, щоб його піддані стали християнами і перестали поклонятися язичницьким богам.
Він звинуватив апостола в чаклунстві та наказав стратити його. Святого Матфея поклали обличчям до низу, засипали хмизом і підпалили. Коли вогонь розгорівся, то всі побачили, що вогонь не шкодить святому Матфею. Тоді Фулвіан наказав додати хмизу до вогнища, обливши його смолою, а навколо вогню поставити 12 ідолів. Але полум’я розтопило ідолів і обпалило Фулвіана. Переляканий ефіоп звернувся до апостола з благанням про помилування, і за молитвою мученика полум’я зменшилось. Тіло святого апостола залишилось неушкодженим, а він відійшов до Господа († 60).
Правитель Фулвіан гірко розкаявся у вчиненому, але сумнівів своїх ще не залишив. За його наказом тіло святого поклали в залізний гроб і кинули в море. При цьому Фулвіан сказав, що якщо Бог Матфеїв збереже тіло апостола у воді, як зберіг його у вогні, тоді належить поклонятися Цьому Єдиному, Істинному Богові.
У ту ж ніч єпископу Платону в сонному видінні з’явився апостол Матфей та звелів йому йти з кліром на берег моря і знайти там його тіло. Разом з єпископом на берег моря прийшов і правитель Фулвіан зі своєю свитою.
Винесений хвилею гроб був з честю перенесений в храм, побудований апостолом. Тоді Фулвіан попросив у святого апостола Матфея прощення, після чого єпископ Платон охрестив його з ім’ям Матфей, котре дав йому, підкоряючись повелінню Божому. Незабаром святий Фулвіан-Матфей відмовився від влади і став пресвітером.
Після смерті єпископа Платона йому явився апостол Матфей і наказав очолити Ефіопську Церкву. Прийнявши єпископство, святий Матфей-Фулвіан багато потрудився у проповіді Слова Божого, продовжуючи справу свого небесного покровителя.
Читайте також
