Моліть Бога о нас всі святії!
У кінці III століття населення міста Кизика було переважно язичницьким і в нього з різних міст прийшли дев’ять християн Феогнід, Руф, Антипатр, Феостіх, Артем, Магн, Федот, Фавмасій і Филимон, які почали в ньому свою проповідь.
Вони були заарештовані, приведені на суд і піддані різним тортурам з метою отримати від них відмову від Христа і умовити принести жертви язичницьким богам. Бачачи стійкість мучеників, їх обезголовили, а тіла поховали за містом.
У правління імператора Костянтина Великого мощі святих були покладені в храмі, побудованому на їхню честь і стали шануватися чудотворними.
Тропар
Святии девяточисленнии мученицы, от различных градов во един лик совокупившеся манием Божественным, мужественно за Христа пострадасте, невидимаго врага победисте, зловерныя князи и мучители посрамисте вашим терпением, огнем же любве Божия разжизаеми, вещественно вас огнь мучащий в хлад преложисте, темже дадеся вам от Христа Бога благодать трясавичную исцеляти болезнь, от неяже и многовидных страстей милостивно спасайте и нас предстательством вашим, молимся.
Преподобний отець Нектарій, у миру Микола, народився в 1853 році в місті Єльці Орловської губернії в бідній родині Тихонових. Батько його був робітником на млині і рано помер. Мати померла незабаром після смерті батька, і хлопчик залишився круглим сиротою.
З 11 років він почав працювати в купецькій лавці і до 17 років дослужився до молодшого прикажчика.
У 1873 році Микола відправився в Оптину пустинь, де його прийняв преподобний старець Амвросій. Зміст їхньої бесіди преподобний Нектарій нікому не відкривав, але після неї вирішив назавжди залишитися в скиті. Його духовним наставником став преподобний Анатолій.
Під керівництвом своїх наставників преподобний Нектарій швидко зростав духовно. 14 березня 1887 року він був пострижений у мантію, а 19 січня 1894 року був висвячений у сан ієродиякона, і ще через чотири роки був висвячений Калузьким архієреєм в ієромонаха.
У 1912 році оптинська братія обрала його в старці.
Після закриття монастиря в 1923 році преподобного Нектарія заарештували. Після повернення нетривалий час він проживав у Плохіно, потім у селі Холмищі Ульяновського району Калузької області в селянській родині.
Помер преподобний Нектарій 12 травня 1928 року у віці 75 років і був похований на сільському цвинтарі.
Після відродження Оптиної пустині, 16 липня 1989 року, у день пам’яті митрополита Московського Филипа, відбулося набуття мощей преподобного Нектарія.
Тропар
Неисследимы пути души твоея, непостижимы тайны сердца твоего, преподобне отче Нектарие, но яко лучи пресветлые словеса твоя благовествуют нам Царствие Божие, еже внутрь себе сокрыл еси. Темже Христа Бога моли спасти и просветити души наша.