РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ У ГРУДНІ
Ікона була власністю преподобного схіігумена Амфілохія, чудотворця Почаївського. Преподобний особливо шанував цей образ, про що свідчать розповіді очевидців і прижиттєві фотографії старця. До отця Амфілохія приїжджало безліч людей, просячи молитов і допомоги. Багато з них були безнадійно хворі і преподобний молився за них до Божої Матері, Яка була для них єдиною надією. Після своєї блаженної кончини схиігумен Амфілохій зʼявився своїй духовній дочці монахині Варварі (Калашниковій) та велів перевезти чудотворні келійні ікони, хрест, яким він освячував воду і Євангеліє, яке читалося під час освячення води, а також інші реліквії до себе в будинок, що знаходився в Почаєві, неподалік від лаври.
Ікона Божої Матері «Безпорадних єдина Надія» разом з іншими святинями преподобного була дбайливо бережена схимонахинею Варварою 47 років. Перед кончиною схимонахині Варвари по її молитвам, Матір Божа відкрила, щоб усі святині преподобного Амфілохія були передані скиту святої Анни в село Онишківці. Перед іконою «Безпорадних єдина Надія» моляться в усіх життєвих потребах, але особливо у стані глибокого смутку й печалі. Віруючі помітили, що молитва перед цим образом допомагає позбутися від алкогольної залежності та тютюнопаління.
Святкування памʼяті ікони встановлено рішенням Священного Синоду УПЦ від 25 вересня 2018 року.
Читайте також
