24 БЕРЕЗНЯ – ПАМ’ЯТЬ ПРЕПОДОБНОГО ОЛЕКСІЯ ГОЛОСІЇВСЬКОГО
Сорок мучеників Севастійських – це святі перших століть християнства. Імена мучеників збереглися: Кіріон, Кандид, Домн, Ісихій, Іраклій, Смарагд, Евноїк, Валент, Вівіан, Клавдій, Пріск, Феодул, Євтихій, Іван, КсанФ, Іліан, Сисіній, Огій, Аетій, Флавій, Акакій, Екдекій, Лисимах, Олександр, Ілій, Горгоній, Феофіл, Доміціан, Гай, Леонтій, Афанасій, Кирил, Сакердон, Миколай, Валерій, Філіктімон, Северіан, Худіон, Мелітон і Аглай.
У місті Севастії (Вірменія) було військо з сорока християнських легіонерів. Сорок севастійців відмовилися виконати наказ принести жертву ідолам і мучеників за віру роздягненими повели до озера. Святих залишили в крижаній воді на всю ніч, а на березі озера розтопили лазню. Через деякий час один з воїнів не витримав холоду, побіг до лазні, але тут же помер.
Раптом стало дуже світло. Охоронець на імʼя Аглаій побачив, що над головами легіонерів зʼявилися вінці. Він роздягнувся і приєднався до севастійців, закричавши іншим воїнам: «Я – християнин!». Стоячи в крижаній воді, Аглаій щиро молився: «Господи Боже, я вірую в Тебе, в Якого ці воїни вірують. Приєднай і мене до них, та сподоблюся постраждати з Твоїми рабами».
Рано вранці святих воїнів вивели з води і перебили їм гомілки. Мати воїна по імені Мелітон, переконувала свого сина претерпіти ці муки. Тіла сорока севастійців повезли на спалення. Напівживого легіонера Мелітона мучителі залишили лежати на землі. Тоді мати сама понесла сина слідом за мучителями. Коли Мелітон помер, мати поклала його поруч з тілами його друзів.
Сорок севастийских мучеників – небесні покровителі всіх чоловіків, особливо воїнів і мандрівників. На Русі церковне свято – день памʼяті сорока мучеників Севастійських – називали Жайворонки або Сороки (з наголосом на перший склад). Найяскравіший звичай цього дня – пекти пісні булочки у вигляді птахів – «жайворонків».
Читайте також
