Свято встановлене в пам’ять Преображення Іісуса Христа перед учнями на горі Фавор, про що розповідають три євангеліста – Матвій, Марк і Лука.
Щоб підтримати віру в учнях своїх, коли вони побачать, як Він страждає, Іісус Христос показав їм Свою Божественну славу.
Незадовго до Своїх страждань, Іісус Христос узяв трьох своїх учнів: Петра, Якова і Іоанна, і з ними зійшов на високу гору помолитися. (Згідно древнього церковного переказу це була прекрасна гора Фавор, покрита багатою рослинністю з підніжжя до вершини).
Поки Спаситель молився, учні через втому заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Іісус Христос преобразився: обличчя Його просяяло, як сонце, а одяг Його став білим, як сніг, і блискучими, як світло. В цей час з’явилися до Нього, в славі небесній, два пророки – Мойсей і Ілля і розмовляли з Ним про страждання і смерть, які Йому належало зазнати в Єрусалимі.
Надзвичайна радість наповнила при цьому серця учнів. Коли ж вони побачили, що Мойсей і Ілля відходять від Іісуса Христа, Петро вигукнув: “Господи! добре нам тут бути; якщо хочеш, зробимо тут три кущі (тобто намети): одну Тобі, одну Мойсею і одну Іллі”. Раптом світла хмара осяяла їх, і вони почули з хмари голос Бога Батька: “Це є Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте!”
Учні в остраху лягли на землю. Іісус Христос підійшов до них, торкнувся їх і сказав: “Встаньте і не бійтеся”. Учні встали і побачили Іісуса Христа в звичайному вигляді.
Коли ж вони сходили з гори, Іісус Христос повелів нікому не розказувати про те, що бачили, поки Він не воскресне з мертвих.
Христос готував учнів до своєї смерті, вони повинні були побачити Його у славі, щоб не похитнутися у вірі в годину випробувань.
Свято Преображення почало святкуватися в Православній Церкві з ІV століття. Воно припадає на період Успенського посту, що також є символічним: за допомогою посту людина викорінює свої пристрасті, звільняючи поле своєї душі для Господа, що наповняє її Святим Духом.
У народі Преображення має назву Яблучний Спас, адже у цей день звершується освячення яблук та інших плодів. Ця традиція бере свій початок ще в Старому Заповіті, де євреї приносили в жертву Богу перші плоди землі.