“Хто досяг святості, той досяг найбільшої можливості служити ближнім” – Архієпископ Сергій (Корольов)
Святитель Митрофан, пам’ять якого звершується нині, жив у часи царя Костянтина. Він належав до благочестивої християнської родини і був родичем імператорською родиною.
Прибувши одного разу до Візантії, імператор Костянтин Великий був у захваті від краси і зручного розташування міста. Побачивши святість життя і мудрість святого Митрофана, імператор узяв його з собою до Риму. З часом Костянтин Великий переніс столицю з Риму до Константинополя. А Митрофан, за святість життя і високий розум, був зведений у сан єпископа і був першим константинопольським святителем.
У 325 році для засудження єресі Арія в Нікеї зібрався I Вселенський Собор. Сам святитель Митрофан, вже у віці, не міг бути присутнім на Соборі, а послав замість себе вікарія Олександра. На Соборі Костянтин Великий виклопотав у святих отців для святителя Митрофана титул Патріарха. Таким чином, святитель став першим Патріархом Константинопольським. Після закінчення Собору імператор разом з отцями Собору відвідали хворого Патріарха. Святитель Митрофан мав дар прозорливості, і на прохання імператора він назвав гідного наступника після себе – єпископа Олександра. Також він передбачив, що після Олександра на патріарший престол буде зведений Павел (на той час чтець), а Патріарху Олександрійському Олександру передбачив, що його наступником буде архідиякон Афанасій.
Святитель Митрофан прожив сто сімнадцять років і мирно почив у 326 році, передбачивши за 10 днів годину своєї кончини. Мощі його покояться в Константинополі, в храмі, спорудженому в його пам’ять.