Праведний Філарет Милостивий, син Георгія і Анни, вихований в благочесті і страху Божому, жив в VIII столітті у селіщі Амнії Пафлагонської області (Мала Азія). Жінка його, Феозва була з багатої і знатної сім’ї, у них були діти: син Іоанн та дочки – Іпатія і Єванфія.
Філарет був багатим і знатним вельможею, але багатство не приносило йому радості. Знаючи, як багато людей страждає від бідності, згадував він слова Спасителя про Страшний суд і про «малих цих». Філарет прославився любов’ю до убогих.
Одного разу араби напали на Пафлагонію, спустошили країну і розграбували майно Філарета. У нього залишилося 2 воли, корови, кілька вуликів і будинок. Але і це, останнє, він поступово роздав бідним.
І Господь воздав Філарету за його милосердя: коли була віддана остання міра пшениці, його старий друг прислав йому сорок мір, а після того, як була віддана убогому тепла одеда, до нього повернулося багатство.
У той час візантійська імператриця Ірина шукала наречену для сина – майбутнього співправителя Костянтина Багрянородного, і для цього по всій імперії розіслала послів. Посли відібрали для царських оглядин, разом з 10 найкрасивішими дівчатами, онучку Філарета, Марію. Марія перевершила своїх суперниць добротою і скромністю та стала царицею, а Костянтин Багрянородний щедро обдарував Філарета.
Так, не приймаючи почестей, в смиренні і любові до бідних, досяг блаженний старець віку 90 років. Передбачаючи свою кончину, він вирушив в Константинопольський монастир Родольфію, роздав там все, що мав при собі, на монастирські нужди та убогим. Прикликавши рідних, наставляв їх перебувати в любові до бідних і нестяжанні та мирно відійшов до Господа. Упокоївся він в 792 році і похований в обителі Суда Родольфія у Константинополі.
Святість праведного Філарета підтвердило явлене після його смерті чудо. Коли тіло святого несли до місця поховання, один чоловік, одержимий бісом, схопився за труну і слідував з похоронною процесією. На цвинтарі відбулося зцілення біснуватого: біс повалив чоловіка на землю, а сам вийшов з нього. Багато інших чудес і зцілень відбулося при гробі святого.
Після смерті праведного Філарета його дружина Феозва працювала, відновлюючи у Пафлагонії монастирі і храми, зруйновані під час іноземних навал.