Апостол Ясон походив із Тарса в Малій Азії. Він був першим християнином у місті.
Апостол Сосипатр був родом з Ахаї. Обидва вони стали учнями апостола Павла, який навіть назвав їх «родичами» в одному з послань.
Згодом святий Ясон був поставлений єпископом у рідному місті Тарсі, а святий Сосипатр – в Іконії. З Євангельською проповіддю вони вирушили на захід і в 63 році досягли острова Керкіри в Іонічному морі біля Греції.
Там вони побудували церкву в ім’я первомученика Стефана і багатьох хрестили.
Правитель острова дізнався про це і посадив їх у в’язницю, де знаходилися сім розбійників: Саторній, Якисхол, Фавстіан, Яннуарій, Марсалій, Євфрасій і Маммій.
Апостоли навернули їх усіх до Христа. За сповідання Христа сім в’язнів мученицьки померли в котлі з розтопленою смолою, сіркою і воском.
Тюремний вартовий, бачачи їх мученицький подвиг, оголосив себе християнином. За це йому відрубали ліву руку, потім обидві ноги і потім голову.
Апостолів Ясона та Сосипатра правитель наказав бити батогом і знову ув’язнити.
Наступний правитель наказав кинути апостолів Ясона та Сосипатра в казан з киплячою смолою, але коли побачив їхніми неушкодженими, зі сльозами вигукнув: «Боже Ясона і Сосипатра, помилуй мене!»
Звільнені апостоли хрестили правителя і дали йому ім’я Севастіан. З його допомогою апостоли Ясон та Сосипатр побудували на острові кілька церков і, доживши до глибокої старості, своєю гарячою проповіддю примножили стадо Христове.
Тропар
Апостоли святии, молите Милостиваго Бога, да прегрешений оставление подаст душам нашим.
Святитель Кирило, єпископ Туровський, народився в тридцятих роках дванадцятого століття в місті Турові на річці Прип’яті в багатих батьків.
З юних років святий Кирило старанно займався вивченням Священного Писання. Він вчився не тільки в росіян, але і в греків.
У зрілому віці святий Кирило відмовився від спадщини і прийняв постриг у Туровському Борисоглібському монастирі. Він багато потрудився в пості та молитві, та й навчав ченців повному послуху своєму ігумену.
Збереглося три твори святого Кирила про чернече життя, один з яких – «Сказання про черноризський чин від Старого Закону і від Нового» – може бути віднесений до часу перебування його в монастирі.
Через деякий час святий Кирило пішов у затвор на стовп, де ще більше посилив подвиги. Багато людей зверталося до нього за порадою в духовному житті.
Святість життя та висока освіченість святого Кирила звернули на нього загальну увагу, і його обрали на Турівську кафедру.
У 1169 році святитель Кирило брав участь у соборі, який засудив єпископа Феодора, який зайняв Володимиро-Суздальську кафедру і намагався відокремитися від Київської митрополії.
Святитель Кирило засудив єресь Феодора і склав багато послань до святого князя Андрію Боголюбського, в яких повчав його і наставляв з приводу церковних негараздів у Ростовській землі.
З любові до самоти святитель Кирил залишив кафедру і повністю присвятив себе написанню духовних творів. Він склав, ймовірно, слова на все річне коло Господських свят, але не всі вони збереглися. Повчання святителя Кирила містилися в збірниках поряд з давніми творіннями святих отців.
Помер святитель Кирило 28 квітня близько 1183 року. Від сучасників він отримав іменування російського Златоуста.
Святителю Кирилу, єпископу Туровському поставлені пам’ятники в Турові, Гомелі та Мінську, його ім’я носить Мінська духовна академія.
Поряд з Ефросинією Полоцькою він є одним з найбільш шанованих білоруських святих.
Тропар
Благочестия ревнителю и рачителю, иноков и столпников похвале, святителю Туровския паствы, преславне, златословесный учителю, светлым учением богоразумия своего просветивый концы русския, в молитве к Богу благодатный грешников споспешниче, Кирилле Богомудре, моли Христа Бога утвердитися нам, соотечественником твоим, во Православии, благочестии и единомыслии.