Святий мученик Платон, брат святого мученика Антіоха лікаря, народився в місті Анкірі в Галатії у благочестивій родині. Ще юнаком він залишив дім і ходив по містах, натхненно проповідуючи Слово Боже язичникам, дивуючи слухачів переконливістю і красою своїх промов, глибоким знанням еллінської ученості.
За свою проповідь він був схоплений і приведений в храм Зевса на суд правителя Агрипина. Суддя спочатку намагався лестощами схилити святого до відречення від Христа. Він запевняв юнака, що той міг би зрівнятися розумом з великим філософом Платоном, якби поклонявся язичницьким богам.
На це святий Платон відповів, що мудрість філософа хоча й велика, але скороминуща і обмежена, а справжня мудрість, вічна і безмежна, міститься у Євангельському вченні.
Тоді суддя обіцяв у нагороду за відречення віддати йому за дружину красуню дочку, а в разі відмови погрожував тортурами та смертю. Святий Платон відповів, що обирає тимчасову смерть заради життя вічного.
Терпіння правителя вичерпалось, і він наказав нещадно бити мученика, а потім відправити в темницю. Коли святого Платона вели до ув’язнення, він звернувся до народу, який зібрався біля храму, закликаючи всіх не відступати від християнської віри.
Через сім днів мученика Платона знову привели на суд Агрипина в храм Зевса, де вже були заготовлені знаряддя катувань: киплячі котли, розпечене залізо, гострі гаки. Суддя запропонував мученику вибір: принести жертву богам або випробувати на собі дію цих знарядь.
Святий знову твердо відмовився поклонитися ідолам, і після катувань його кинули в темницю та тримали там без їжі і води 18 днів. Але бачачи, що і це не похитнуло мученика, йому запропонували в обмін на життя і свободу лише вимовити «великий бог Аполлон». «Не бажаю згрішити і словом», – відповідав мученик.
За наказом Агрипина святого мученика Платона обезголовили.