30 листопада 2017 року, під час пленарного засідання другого робочого дня Архієрейського Собору РПЦ Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил повідомив присутнім, що на його адресу надійшов лист від колишнього митрополита Філарета (Денисенка).
У зверненні позбавленого сану й анафематствованого ієрарха міститься прохання про відновлення євхаристійного та молитовного спілкування з християнами, котрі перебувають в українському церковному розколі, та про скасування «всіх рішень, в тому числі про покарання і відлучення … заради досягнення Богом заповіданого миру між єдиновірними православними християнами і примирення між народами». Лист завершується словами: «Прошу вибачення у всьому, чим згрішив словом, ділом і всіма моїми почуттями, і так само від серця щиро прощаю всім».
Члени Священного Собору задовільно відгукнулися на крок до подолання розколу та одноголосно підтримали пропозицію створення спеціальної комісії для перемовин з тими, хто відділився від церковного спілкування.
До складу комісії увійшли:
1) митрополит Волоколамський Іларіон (голова);
2) митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, керуючий справами УПЦ;
3) митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор;
4) митрополит Луганський і Алчевський Митрофан, голова ВЗЦЗ УПЦ;
5) протоієрей Миколай Балашов;
6) протоієрей Миколай Данилевич;
7) протоієрей Ігор Якимчук.
Однак того ж дня на своїй сторінці у Facebook речник “Київського патріархату” “архієпископ Євстратій Зоря” зазначив: “В даному випадку єдиний діалог, який Патріарх і УПЦ КП хочуть і готові вести з РПЦ – діалог про визнання Москвою автокефалії Української Церкви. Ні про яке покаяння перед РПЦ чи тим більше повернення до її складу не може бути й мови.
Тож постає питання: чи є прохання про прощення і зняття покарань ініціативою усього “Київського патріархату” чи лише його очільника?