14 ЖОВТНЯ – ПОКРОВ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

У 910 році, при імператорі Леві Мудрому і патріархові Макарії, візантійська імперія вела війну із сарацинами, а з інших джерел – з племенами русів у 860 і болгар в 926 році, і Константинополю загрожувала небезпека.

У недільний день, 1 жовтня, під час нічного богослужіння, коли Влахернський храм був переповнений вірянами, у числі яких був Андрій, заради Христа юродивий – слов’янин, у молодості потрапив у полон і був проданий у Константинополі в рабство місцевому жителю Феогносту.

О четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, Андрій побачив Пресвяту Богородицю, яка йшла по повітрю, осяяну небесним світлом, оточену ангелами і групою святих. Богородицю супроводжували Іоанн Хреститель і Іоанн Богослов. Богоматір молилася довгий час, обливаючись сльозами. Потім, Пресвята підійшла до престолу і молилася тут також за народ. По закінченні молитви, Вона зняла із Себе сяюче покривало, яке носила на голові, і тримала його з великою урочистістю над усім народом. Через деякий час Богородиця стала невидимою. Це видіння і знак означали порятунок жителів міста від навали, і війська супротивника незабаром дійсно відступили.

Час встановлення свята на Русі точно не визначено. Існує припущення, що він був запозичений від Константинопольської церкви, яка відзначає його в жовтні. Багато хто пов’язує історію появи свята з ім’ям князя Андрія Боголюбського. У 1164 році князь здобув перемогу над ворогами. Якось він прочитував життєпис Андрія Юродивого, який жив у Царгороді в десятому столітті, і вирішив встановити свято на честь такої великої і чудової події. На Русі храми на честь Покрова Божої Матері з’явилися у ХІІ столітті.