22 червня 2024 року, у переддень свята Живоначальної Трійці, згідно з правоcлавним богослужбовим уставом, Церква встановлює батьківську поминальну суботу. У цей день були звершені заупокійні богослужіння.
Оскільки Господь неодноразово через слова Священного Писання зауважує, що Він є Бог не мертвих, а Бог живих. Перед Богом усі живі. Єдине, що апостол Павло зауважує, що людині належить один раз померти, а потім Суд, для того, щоб дати відповідь, що зробив у своєму тілі живучи – чи доброго, чи злого.
Водночас ми чітко прочитуємо в Священному Писанні слова про те, що Господь прийде судити живих і мертвих. І якраз в надії на той кінцевий Суд, який подекуди в Священному Писанні називається Страшним Судом, ми і надіємося на Господнє милосердя, і тому звершуємо наші молитви за упокій.