![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="768" width="1024" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
Традиція поклоніння Хресту Господньому бере свій початок у давнину. Вже у Візантійській імперії на третю неділю Великого посту в Константинополі урочисто виносили для поклоніння частки Животворчого Хреста.
За переказами, цю святиню знайшла імператриця Єлена під час паломництва до Єрусалиму у 326 році. Однак після поразки хрестоносців у битві при Хаттіні 1187 року Хрест був втрачений, і його подальша доля невідома.
У суботу ввечері, під час всеношного бдіння, у всіх православних храмах Хрест Господній виноситься для поклоніння. Це нагадує вірянам про страждання та смерть Спасителя, зміцнюючи їх у духовному подвигу посту.
Під час поклоніння в храмах співають: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо».
Поклоніння Хресту триває до п’ятниці четвертого тижня Великого посту, тому і наступна, четверта неділя, також називається Хрестопоклонною.