СВЯТО ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО

6 червня 2019 року, у свято Вознесіння Господнього на парафії Різдва Христового звершено дві Божественні літургії.

Ранкову Літургію в храмі на честь Різдва Божої Матері звершив ієрей Іоан Лабатій.

Після богослужіння було звершено загальний молебень.

Пізню Божественну літургію в храмі на честь Трьох святитетелів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Златоустого очолив протоієрей Василій Вовчок у співслужінні прот. Миколая Гичко.

На кожній Літургії, після читання Святого Євангелія до вірян, які зібралися за богослужінням, зі словом проповіді звернувся протоієрей Василій Попович.

Вознесіння – останній євангельський факт земного життя Спасителя. Господь залишає учнів. Останні Його слова: «Я з вами по всі дні до кінця віку» (Мф. 28:20). Віками ці слова зігрівають душі і надають сили всім людям, що страждають від земних негараздів. У цей день кожен з нас має подумати про своє життя. Зрозуміти, що поки ми живі, кожен день беремо участь в боротьбі за спасіння своєї душі. Ніхто з нас не знає, як і коли стане перед Господом. Тому кожен день потрібно проводити так, щоб в будь-який момент бути готовим до зустрічі з Ним. І пам’ятати, що Господь знову прийде в світ, у такий саме спосіб, як і вознісся – у славі.

Під час богослужіння була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.

По завершенні Божественної літургії духовенство звершило водосвятний молебень.

Сенс свята Вознесіння Господнього має вплинути на наш світогляд і спосіб життя. На сороковий день після Великодня, на Єлеонській горі поблизу Єрусалима, Іісус востаннє явився своїм учням. Вознесіння Господа нашого Іісуса Христа – це Його видимий шлях додому. Людська природа, обожнена Христом, з’єднана з Богом. У день Вознесіння людська природа, що стала «причасницею божественного єства», сходить на небеса. Кожного разу, причащаючись Тіла і Крові Христа, ми єднаємося з Його тілом. Тому не варто нехтувати своїм тілом, потураючи своїм гріховним звичкам. Наш духовний стан не має руйнувати тіло, дане Богом.

[Not a valid template]