26 травня 2019 року, у Неділю 5-ту після Пасхи, про самарянку на парафії Різдва Христового звершено дві Божественні літургії.
П’ята неділя після Великодня зветься Неділею про самарянку. Цього дня ми згадуємо бесіду Христа з жінкою-самарянкою біля колодязя праотця Якова.
Ранкову Літургію в храмі на честь Різдва Божої Матері звершив протоієрей Віктор Губицький у співслужінні ієрея Георгія Малети.
Після богослужіння було звершено чин малого освячення води.
Самаряни – це була особлива етнічно-релігійна група, яку ортодоксальні юдеї не визнавали, навіть з ними не спілкувалися. Але саме в розмові з Самарянкою Господь відкрито сповідує Себе Месією та Сином Божим, даючи зрозуміти, що жоден народ в очах Божих не є «нечистим» чи недостойним Богоспілкування та вишнього Одкровення.
Пізню Божественну літургію в храмі на честь Трьох святитетелів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Златоустого очолив настоятель храму протоієрей Василій Біляк у співслужінні протоієрея Василія Вовчка та протоієрея Василія Поповича.
На кожній Літургії, після читання Святого Євангелія до вірян, які зібралися за богослужінням, зі словом проповіді звернувся ієрей Іоан Лабатій.
Як розповідає Євангеліє, перебуваючи з учнями в Самарії, Господь послав їх у селище, а сам лишився біля колодязя праотця Якова. Туди ж прийшла жінка, щоб набрати води.
Господь, попри те, що юдеї вважали неприпустимим навіть розмову з самарянами, почав з нею говорити і розповів їй таємниці її життя – про те, що мала вона п’ятьох чоловіків. Здивована цим, жінка продовжила розмову, і тоді Христос попросив у неї води та додав, що, якби вона знала, з Ким говорить, то сама просила б у Нього іншої води – живої: «Хто буде пити воду, яку Я дам йому, — звертається до самарянки і до всіх нас Христос, — ніколи вже не матиме спраги, бо вода, яку Я дам йому, стане в ньому джерелом води, яка тече в життя вічне…»
Ця жива вода – віра Христова, від якої всі отримують благодатні дари Божої Любові та Духа Святого. Отримала цей дар і Євангельська самарянка, яка, за переданням Церкви, все подальше життя присвятила проповіді Євангелія та постраждала за це в 66 році – була вкинута мучителями в колодязь.
Під час богослужіння була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.
По завершенні Божественної літургії духовенство звершило просительний молебень.
[Not a valid template]