14 квітня 2019 року, у Неділю 5-ту Великого посту, прп. Марії Єгипетьської, на парафії Різдва Христового звершено дві Божественні літургії.
Напередодні неділі, в нашому храмі було звершено всенічне бдіння.
Ранкову Літургію в храмі на честь Різдва Божої Матері звершили протоієрей Василій Попович та ієрей Іоанн Лабатій.
Після богослужіння було звершено молебень перед початком усякого доброго діла.
Наприкінці Великого посту, Церква пропонує нам образи святих угодників Божих, які змогли відректися від усього, щоб досягти блаженства у Господі нашому Ісусі Христі. Оце та путь, якою так чудесно й самовідречено пройшла преподобна мати Марія Єгипетська. Вона «вкрилася Христовим Божественним законом, вона прийшла до Христа зо всією пильністю та любов’ю, покинувши попередню дорогу гріха».
Пізню Божественну літургію в храмі на честь Трьох святитетелів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Златоустого очолив благочинний Першого Дарницького благочиння, настоятель храму протоієрей Василій Біляк у співслужінні ієрея Георгія Малети.
На кожній Літургії, після читання Святого Євангелія до чисельних вірян, які зібралися за богослужінням, зі словом проповіді звернувся протоієрей Миколай Гичко.
У неділю п’яту Великого посту в храмах лунає Євангеліє, в якому Господь, наближаючись з учнями до Єрусалима, провіщав їм, що невдовзі Його зрадять і віддадуть первосвященикам та книжникам, і засудять на смерть, і вб’ють Його, і в третій день Він воскресне.
А апостоли тим часом чекали земного тріумфу Христа як Царя Юдейського. Між ними виникла суперечка стосовно того, хто з них сяде праворуч і ліворуч Його Слави. Він же налаштовував їх на інше, промовляючи: «Хто хоче бути більший між вами, нехай буде вам слугою; і хто хоче бути перший серед вас, нехай буде для всіх рабом. Бо Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити та віддати душу Свою для визволення багатьох…»
За богослужінням була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.
По завершенні Божественної літургії духовенство звершило подячний молебень.
Не забуваймо: лише тиждень відділяє нас від Входу Господнього до Єрусалима та початку Страсного Тижня. Тому, сходячи на передостанню сходинку Великого посту, намагаймося, за прикладом святих, через подвиг утримання від спокус та щиросердне каяття здобути відповідні духовні плоди – бадьорість духу, щирість молитви, оновлення віри.
А вслухаючись у слова Євангелія, осягнімо головне призначення людини – служіння Богові і ближньому, через яке тільки і можливо відкрити в собі найкращі людські якості.