ЧОМУ НАМ ВАЖКО ЗРОЗУМІТИ ВЕЛИКИЙ ПОКАЯННИЙ КАНОН?

Наша душа позбулася здатності сприймати глибинний зміст почутого через внутрішній дисонанс, вважає архієпископ Запорізький і Мелітопольський Лука.

Про це владика сказав 15 березня, по закінчення читання Великого покаянного канону Андрія Критського у Свято-Нікольському храмі міста, повідомляєІнформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на прес-службу єпархії.

Владика пояснив чому сучасній людині часто важко зрозуміти сенс покаянної поеми Андрія Критського.

Серед можливих перешкод сприйняття архієпископ Лука називає не церковнослов’янську мову, на якій читається Канон, або його зміст, орієнтований на людей, які дуже добре знають Святе Письмо.

«Через гріхопадіння розум відокремився від серця і став безсердечним, а серце нерозумним», – зазначає владика.

У цьому контексті він також згадує молитву преподобного Єфрема Сирина, в якій ми звертаємося до Бога зі словами: «Господи и Владыко живота моего, дух праздности, уныния, любоначалия и празднословия не даждь ми».

«Ми просимо Бога дати нам сили побороти духів, а точніше бісів, які штовхають нас в безодню гріхів. В першу чергу нам потрібні душевні сили, які з’являються, коли ми збагачуємо душу новими знаннями, – підкреслює Преосявященнійший владика. – Адже душа – це розум, воля і почуття. Виховуючи почуття і тренуючи волю, людині легше повернути цілісність і ієрархію людської природи ».

Він звертає увагу на те, що Великий піст – «це час поставити все на свої місця, зробити щось корисне саме для душі». Для цього, за словами запорізького архієрея, «ми уважно вслухаємося у слова покаянного канону».