9 ЛИСТОПАДА ЦЕРКВА ВШАНОВУЄ ПАМ’ЯТЬ ПРЕПОДОБНОГО НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ
Преподобний Нестор Літописець народився в 50-х роках ХІ століття в Києві. Юнаком він прийшов до преподобного Феодосія і став послушником.
Постриг Преподобного Нестора послідовник преподобного Феодосія, ігумен Стефан. Преподобний Нестор глибоко цінував істинне знання, поєднане зі смиренням і покаянням. У монастирі преподобний Нестор ніс послух літописця. У 80-х роках він написав «Читання про житіє і погублення блаженних страстотерпців Бориса і Гліба» у зв’язку з перенесенням їх святих мощей у Вишгород в 1072 році.
У 1080-х роках преподобний Нестор склав житіє преподобного Феодосія Печерського, а в 1091 році, напередодні престольного свята Печерської обителі, ігумен Іоанн доручив йому підняти із землі для перенесення в храм святі мощі преподобного Феодосія.
Головним подвигом життя преподобного Нестора було складання до 1112-1113 років «Повісті временних літ». Надзвичайно широке коло джерел, осмислених з єдиної, суворо церковної точки зору, дозволило преподобному Нестору написати історію Русі як складову частину всесвітньої історії, історії спасіння людського роду.
Преподобний Нестор помер близько 1114 року, заповівши печерським ченцям-літописцям продовження своєї великої праці. Його наступниками у літописанні стали ігумен Сильвестр, який додав сучасного вигляду «Повісті временних літ», ігумен Мойсей Видубицький, який подовжив її до 1200 року, нарешті, ігумен Лаврентій, який написав у 1377 році найдавніший з дійшовших до нас списків, що зберегли «Повість» преподобного Нестора – «Лаврентіївський літопис».
Преподобний Нестор був похований в Ближніх печерах преподобного Антонія Печерського. Пам’ять його Церква вшановує також разом із Собором отців, які у Ближніх печерах спочивають, 28 вересня і в 2-й Тиждень Великого посту, коли святкується Собор всіх Києво-Печерських отців.