Православна Церква згадує торжество з нагоди освячення храму Воскресіння Христового в Єрусалимі, побудованого рівноапостольним Костянтином Великим і його матірʼю рівноапостольною царицею Єленою, що ще називається Оновленням храму. Храм Воскресіння Христового – це місце, де знаходиться печера, в яку було покладено Тіло розпʼятого Христа. Стіни цього великого храму містять в собі місце розпʼяття Спасителя – гору Голгофу, і місце Його поховання – Гроб Господній. Саме тут Христос воскрес із мертвих, тут був знайдений і споруджений на загальне поклоніння Його Хрест.
На початку IV століття печера була знайдена тільки тому, що язичники, намагаючись стерти памʼять про Іісуса Христа, побудували на місці Гробу Господнього храм Юпітера Капітолійського. Римляни були дуже точним народом, вони вели архівні записи, тому матері імператора Костянтина Великого – цариці Єлені – залишалося тільки заглянути в римські архіви, щоб знайти місце поховання licyca.
Язичницький храм був розібраний, а на його місці побудували церкву Воскресіння Христового, яка і була освячена. У 335 році, після закінчення тривав майже 10 років будівництва, в Єрусалим зібралися ієрархи з багатьох країн, так що освячення храму взяло масштаб загального церковного свята.
За церковною традицією, в храмах, присвячених святу оновлення храму Воскресіння Христового в Єрусалимі, належить здійснювати в цей день вечірню, утреню, годинник і Літургію Великодніх чином. Саме тому таке богослужіння ще називають «осінньої Великоднем». У цей день престольне свято відзначають усі храми Воскресіння Христового.